«Ми святкуємо День матері ще з самого малку. Діти теж люблять дарувати подарунки, хоч і можливості не завжди великі. Ми з татом і братом готували мамі каву зі смачненьким. Так як це весняний день, то приносили весняні квіти, які збирали самі. Ну і, звісно ж, цьомкали. Коли підросли, стали дарувати якісь дрібнички, щоб мама посміхнулась. Я люблю «дражнити» подарунками, давати якісь підказки, аби мама й інші вгадували, що я приготувала. Я не завжди майстерно грала в цю гру. Ми з татом замовили мамі подарунок, це був портрет олівцем. Тато попросив не розповідати, щоб це був сюрприз. Звісно ж, я все зрозуміла, прийшла додому і почала таку розмову. « Маам, а ми підготували тобі подарунок. А я не скажу, що це. Це портрет». З перших слів я видала мамі всю таємницю. Сюрприз може і не вдався, однак всі згадують ці історію й досі. Квіти я дарую не так часто, як хотіла би. Востаннє дарувала влітку її улюблені польові ромашки. Наша пора квітів – це весна й літо. У квітах з двору бабусі є щось таке, чого немає у магазинних. Мою маму звати Ірина, вона народилася у лютому. Тож ірис — символічно її квітка».