Моя суперсила в тому, що я українка і найважливіше – я Мама.
Так, я змушена була виїхати з України, щоб в першу чергу захистити свою дитину. Війна змінила мої погляди на певних людей і життєві цінності. Моя історія була до війни іншою. Я вся була в роботі, проекти, зустрічі, заходи і тільки потім моя родина. Опинившись в чужій країні, яка нас прихистила, навіть і не думала, що тут буду почувати себе разом з дитиною в надійній безпеці.
Зараз я і тато, і мама. Ми з сином, настільки, стали однією командою, що я розумію, не можна опускати руки і падати в депресію. Діти - це майбутнє нашого народу і ми повинні дати їм, в першу чергу, захист і віру в краще майбутнє.
Ми українці сильний і витривалий народ тож скоро за нами перемога.
Хоч ми з сином зараз в чужій країні і в безпеці, все ж, душа болить за те, що відбувається в Україні.